МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства та природокористування
Доповідь на тему:
„Суперечності сучасного процесу приватизації в Україні”
Отож, за 15-ий період приватизації, який розпочався з прийняттям Верховною Радою України постанови „Про Концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду”(від 31 жовтня 1991 р.) Україна зіткнулася з цілим рядом проблем:
Навмисне заниження вартості основних фондів підприємств.
Є численні приклади цього - ВАТ „Чисті метали” було оцінено у 5 разів нижче їх реальної вартості, вартість Нікопольського феросплавного заводу – у 10 разів. А один з найскандальніших випадків приватизації – приватизація ЗАТ „СП Росава” номінальною вартістю більше ніж 102,75 млн.грн., у травні 2001 року продали за 4,3 млн.грн.(його вартість була занижена у 25 разів). Щоб краще зрозуміти як все це відбувалося візьмемо витяг зі статті газети „Голос України”:
„Події, що передували скандальному продажу. Отже, підприємство яке розташоване у Білій церкві... і яким керує Володимир Линник, протягом тривалого часу нарощувало кредиторську заборгованість(державі та комерційним партнерам). До того ж борги, що стосувалися держави (Пенсійного фонду), благополучно списалися (40 млн.грн.), а борги іншим кредиторам продовжували накопичуватися. Невдовзі підприємство, обтяжене боргами можна буде купити за безцінь.
Фахівці КРУ(Контрольно Ревізійне управління), дізнавшись про такий стан справ, розпочали ревізію фінансово-господарської діяльності ВАТ „Росава” і ЗАТ „СП Росава”. Але процес зайшов надто далеко. Кредитори пред’явили керівництву заводу претензії, залучаючи юридичні механізми, суди й судових виконавців.
Офіційні органи намагалися запобігти державному збитку. ФДМ України 5 травня закликав Володимира Линника не допустити продажу 49% акцій ЗАТ „СП Росава”. Того ж дня ФДМ також попередив про оборудку керівництво ДПАУ, вказавши, що продаж цього пакету може призвести до великих втрат для держави. Одночасно ФДМ проінформував Держпрокуратуру України, що є одна причина, з якої не можна допустити продаж на біржі пакету акцій „Росава”: найближчим часом планують офіційний продаж 74,62% акцій ВАТ „Росава”, яке є співзасновником ЗАТ ”СП Росава”. ФДМ попросив прокуратуру вжити заходів для того, щоб зняти з продажу пакет акцій і притягти до відповідальності керівників і причетних до продажу ВАТ „Росава”
Дивно, що ані податкова, ані прокуратура... не вжили заходів для запобігання продажу акцій на біржі...”
Аукціон з продажу даного пакету акцій відбувся з 14 по 28 травня 2001 року і 49% акцій було продано. Після цього розпочалися численні суди, розгляди, переоцінка проданого пакету. Але, в цілому результат залишиться невтішним, справа досі в судах, продавати запланований 74,62% пакет акцій ВАТ „Росава” ФДМ досі не може, люди причетні до продажу заводу по заниженій ціні досі обіймають свої посади.
Тому можна сказати, що в тих, хто не хотів випускати з рук підприємство і намагатися зірвати його планомірну приватизацію, практично усе вийшло. Кількість прецедентів, створених за час скандалу, дає можливість провадити суди багато років поспіль. А отже, відкритий конкурсний продаж заводу не почнеться практично ніколи.
2.Штучне банкрутство підприємств.
Останнім часом воно набуло значного поширення. Воно досягається за рахунок заниження цін на реалізовану продукцію та завищення цін на використовувану сировину та матеріали.
Такі методи були використані при приватизації ВАТ „Росава”, подібне було вчинено „Укрсиббанком” для банкрутства Кременчуцького НПЗ.
Найбільш „ефективно” банкрутство досягалося за допомогою малих підприємств – посередників, особливо, якщо воно створене при материнському підприємстві і ним керують співробітники цього підприємства. Таким чином було проведене штучне банкрутство ВАТ „Дніпропетровський меткомбінат ім. Петровського”, банкрутство НАЕК „Енергоатом” (це було ініційовано, коли тариф на електроенергію знизили в січні 2002 року до 8,2 коп. за 1 кВт/г, а в с...
